МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ГРИГОРІЯ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА ТА СТАНОВЛЕННЯ
Анотація
У статті розглянуто особливості становлення нової української літературної мови на основі текстів Г. Квітки-Основ’яненка, досліджено вплив російської мови на мовну практику письменника, виявлено характерні ознаки правопису Г. Квітки-Основ’яненка, виокремлено риси староукраїнської мови та розмовні елементи у текстах автора.
Посилання
Білих О.П. Іменниковий словотвір української літературної мови кінця XVІІІ – середини ХІХ ст. (на матеріалі мови творів І.П.Котляревського, Г.Ф.Квітки-Основ’яненка, Є.П.Гребінки й Т.Г.Шевченка): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01/ Харк. держ. пед. ун-тет. – Х., 1997. – 16 с.
Венєвцева Л.В. Словник мови творів Г.Ф. Квітки Основ’яненка та його текстологічні засади / Л. В. Вєнєцева // Мовознавство. 1976. – № 1. C.46 – 50.
Гальчук I.Ю. Наголос у видання творів Григорія Квітки-Основ’яненка за редакцією О.О. Потебні на тлі праслов’янської акцентології / Іван Гальчук // Українська мова, 2010 . – № 3. – С. 20–43.
Григорій Квітка-Основ’яненко – батько української прози. Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» – перша україномовна повість нової укр. літератури. Головні персонажі твору. ПГЛ: літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм, реалізм. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://edufuture.biz/ index.php?title=Григорій_Квітка-Основ%27яненко-батько_української_ прози_Маруся
Історія української літератури у 8-ми томах. – К.: Наукова думка, 1967 - 1971, т. 2. - 483 с.
Крочук Ю. В. Мовна особистість як об’єкт дослідження антропоцентричних лінгвістичних студій / Ю. В. Крочук // Молодий вчений. – 2015. – № 2(1). – С. 202–204.
Матвіяс І.Г. Роль слобожанського говору в мовотворчості Григорія Квітки-Основ’яненка / І.Г. Матвіяс // Інститут української мови НАН України, Культура мови на щодень. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine70-2.pdf
Москвитянин, 1843, ч. IV, № 8. – С. 503
