ОСОБЛИВОСТІ НАРАЦІЇ У РОМАНІ ДЖУЛІАНА БАРНСА «ШУМ ЧАСУ»
Анотація
Наприкінці 60-х років ХХ століття відбулося переосмислення структуралістичних уявлень про літературу і в цілому про мистецтво, що дало поштовх до виникнення нової науки «наратології». Основною постаттю в наративі постає наратор, тобто той, хто веде розповідь.
У статті розглядається становлення наратології як науки, висвітлено ключові поняття наратології та особливості наративу в романі Джуліана Барнса «Шум часу».
Посилання
Мацевко-Бекерська Л. Типологія наратора: комунікативні аспекти художнього дискурсу / Л. Мацевко-Бекерська // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського : збірник наукових праць / за ред. В. Д. Будака, М. І. Майстренко. – Т. 4. Вип.8. Філологічні науки. – Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2011. – С. 64– 70.
Папуша І. Що таке наратологія? (огляд концепцій) /І. Папуша // Наративні виміри літератури. Матеріали міжнародної конференції з наратології. Тернопіль, Україна, 23-24 жовтня 2003 р. / Упор. Папуша І.В. // StudiaMethodologica. Випуск 16. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. - С. 29-46.
Ткачук О. Наративна перспектива та дистанція в модерністичному
дискурсі кін. ХІХ — поч. ХХ ст. / О. Ткачук // Слово і час. — 2003. —
№ 11. — С. 17—24.
Ткачук О. Наратологічний словник / О. Ткачук. — Тернопіль :
Астон, 2002. — 173 с.
